Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

птахівник

Птахівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. птахівник — птахівни́к іменник чоловічого роду, істота фахівець з птахівництва  Орфографічний словник української мови
  2. птахівник — -а, ч. Фахівець із птахівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птахівник — ПТАХІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із птахівництва. То брат – птахівник не доглядить, що в курнику продрали куниці дірку (Н. Королева); Увагу птахівників привертає питання вирощування птиці протягом цілого року (із журн.).  Словник української мови у 20 томах