Птах, птаха́; птахи́, -хі́в і пта́ха, -хи, -сі; пта́хи, птах
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
птаха —
пта́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
птаха —
-и, ж., розм. Те саме, що птах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
птаха —
ПТА́ХА, и, ж., розм. Те саме, що птах. Нікому сама птаха в руки не вскочить (Номис); – Піймаємо ту птаху в садку та й... – промовила цариця і чикнула себе пальцем по шиї (І. Нечуй-Левицький); Налякалась хижа птаха – підлетіла вище даху! (Н.
Словник української мови у 20 томах