1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

птаха

Птах, птаха́; птахи́, -хі́в і пта́ха, -хи, -сі; пта́хи, птах

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птаха — пта́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. птаха — -и, ж., розм. Те саме, що птах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птаха — ПТА́ХА, и, ж., розм. Те саме, що птах. Нікому сама птаха в руки не вскочить (Номис); – Піймаємо ту птаху в садку та й... – промовила цариця і чикнула себе пальцем по шиї (І. Нечуй-Левицький); Налякалась хижа птаха – підлетіла вище даху! (Н. Словник української мови у 20 томах