пуансон

пуансо́н

-а, ч.

1》 тех. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, якого обробляють або досліджують.

2》 друк. Сталевий штамп із рельєфним дзеркальним зображенням літери, цифри, знака.

3》 Умовна позначка на географічних картах.

Значення в інших словниках

1. пуансон — пуансо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуансон — ПУАНСО́Н, а, ч. 1. техн. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та ін. інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують.  Словник української мови у 20 томах
3. пуансон — пуансо́н, пунсо́н (франц. poinçon, букв. – шило) 1. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують.  Словник іншомовних слів Мельничука