Великий тлумачний словник сучасної мови

пугати

пу́гати

-ає, недок., рідко.

Кричати (про пугача або сича).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пугати — пу́гати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пугати — 1. див. страшити 2. це птах гукач кричить  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пугати — ПУ́ГАТИ, ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Коли над хатою пугає пугач або сич – біду віщує, й найпаче пожежу (Номис); І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. пугати — Пугати, -гаю, -єш гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).  Словник української мови Грінченка