Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
пугати —
пу́гати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
пугати —
1. див. страшити 2. це птах гукач кричить
Словник чужослів Павло Штепа
пугати —
ПУ́ГАТИ, ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Коли над хатою пугає пугач або сич – біду віщує, й найпаче пожежу (Номис); І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Т.
Словник української мови у 20 томах
пугати —
Пугати, -гаю, -єш гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Словник української мови Грінченка