пугати

ПУ́ГАТИ, ає, недок., рідко.

Кричати (про пугача або сича).

Коли над хатою пугає пугач або сич – біду віщує, й найпаче пожежу (Номис);

І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Т. Шевченко);

Отож слухай, читачу: В один такий час, коли в тій країні стояла чадна тьма, коли пугачі пугали на темних могилах, .. цей Назад зустрівся з Впередом (В. Винниченко);

На даху комашиної хати по ночах пугав сич (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. пугати — пу́гати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пугати — -ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пугати — 1. див. страшити 2. це птах гукач кричить  Словник чужослів Павло Штепа
4. пугати — Пугати, -гаю, -єш гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).  Словник української мови Грінченка