пугати
ПУ́ГАТИ, ає, недок., рідко.
Кричати (про пугача або сича).
Коли над хатою пугає пугач або сич – біду віщує, й найпаче пожежу (Номис);
І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Т. Шевченко);
Отож слухай, читачу: В один такий час, коли в тій країні стояла чадна тьма, коли пугачі пугали на темних могилах, .. цей Назад зустрівся з Впередом (В. Винниченко);
На даху комашиної хати по ночах пугав сич (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугати — пу́гати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пугати — -ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пугати — 1. див. страшити 2. це птах гукач кричить Словник чужослів Павло Штепа
- пугати — Пугати, -гаю, -єш гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ). Словник української мови Грінченка