пугати
Пугати, -гаю, -єш
гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугати — пу́гати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пугати — -ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пугати — 1. див. страшити 2. це птах гукач кричить Словник чужослів Павло Штепа
- пугати — ПУ́ГАТИ, ає, недок., рідко. Кричати (про пугача або сича). Коли над хатою пугає пугач або сич – біду віщує, й найпаче пожежу (Номис); І пугач пуга, і сова З-під стріхи в поле вилітає (Т. Словник української мови у 20 томах