пудель

пу́дель

-я, ч.

Порода кімнатних собак із довгою кучерявою шерстю; собака цієї породи.

Значення в інших словниках

1. пудель — пу́дель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пудель — ПУ́ДЕЛЬ, я, ч. Порода кімнатних собак з довгою кучерявою шерстю; собака цієї породи. Засідатель .. у одній руці держав пенькову люльку, здоровенну, як кварта, а у другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак (О.  Словник української мови у 20 томах
3. пудель — Я, ч. Кучерява людина. Покличте цього пуделя сюди.  Словник сучасного українського сленгу
4. пудель — пу́дель (нім. Pudel, від pudeln – плескатися у воді) порода кімнатних собак.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пудель — Пу́дель, -деля; -делі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)