Великий тлумачний словник сучасної мови

пузанчик

пуза́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до пузань, пузан.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пузанчик — пуза́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пузанчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. пузанчик — ПУЗА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пуза́нь, пуза́н. – Ходи здоров, пузанчику! – Бувай, Тимоше! – відмовив Покиван (О. Ільченко); Старий батько Сидить коло хати Та вчить внука-пузанчика Чолом оддавати (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. пузанчик — Пузанчик, -ка м. ум. отъ пузан.  Словник української мови Грінченка