Великий тлумачний словник сучасної мови

пунктирний

пункти́рний

-а, -е.

1》 Накреслений пунктиром.

|| Схожий на пунктир; який створює враження пунктиру.

2》 спец. Який відбувається або діє по переривчастій лінії. Пунктирна сівба. Пунктирна сівалка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пунктирний — пункти́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пунктирний — ПУНКТИ́РНИЙ, а, е. 1. Накреслений пунктиром. Границю постійного льодового покриву морів показують білою пунктирною лінією (з навч. літ.); // Схожий на пунктир; який створює враження пунктиру.  Словник української мови у 20 томах