Великий тлумачний словник сучасної мови

пунктуація

пунктуа́ція

-ї, ж.

1》 Система розділових знаків.

2》 Система правил уживання на письмі розділових знаків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пунктуація — пунктуа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пунктуація — (грам.) знакорозділ  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ, ї, ж. Система правил уживання на письмі розділових знаків.  Словник української мови у 20 томах
  4. пунктуація — пунктуа́ція (нім. Punktuation, від лат. punctum – крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ (правила вживання розділових знаків), ІНТЕРПУНКТУА́ЦІЯ. Правила пунктуації; Правопис і інтерпунктуацію лишають тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  6. пунктуація — Пунктуа́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)