пунктуація
пунктуа́ція
-ї, ж.
1》 Система розділових знаків.
2》 Система правил уживання на письмі розділових знаків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пунктуація — пунктуа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пунктуація — (грам.) знакорозділ Словник чужослів Павло Штепа
- пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ, ї, ж. Система правил уживання на письмі розділових знаків. Словник української мови у 20 томах
- пунктуація — пунктуа́ція (нім. Punktuation, від лат. punctum – крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків. Словник іншомовних слів Мельничука
- пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ (правила вживання розділових знаків), ІНТЕРПУНКТУА́ЦІЯ. Правила пунктуації; Правопис і інтерпунктуацію лишають тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (І. Франко). Словник синонімів української мови
- пунктуація — Пунктуа́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)