пунктуація
Пунктуа́ція, -ції, -цією
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пунктуація — пунктуа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пунктуація — -ї, ж. 1》 Система розділових знаків. 2》 Система правил уживання на письмі розділових знаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пунктуація — (грам.) знакорозділ Словник чужослів Павло Штепа
- пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ, ї, ж. Система правил уживання на письмі розділових знаків. Словник української мови у 20 томах
- пунктуація — пунктуа́ція (нім. Punktuation, від лат. punctum – крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків. Словник іншомовних слів Мельничука
- пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ (правила вживання розділових знаків), ІНТЕРПУНКТУА́ЦІЯ. Правила пунктуації; Правопис і інтерпунктуацію лишають тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (І. Франко). Словник синонімів української мови