пунктуація

ПУНКТУА́ЦІЯ (правила вживання розділових знаків), ІНТЕРПУНКТУА́ЦІЯ. Правила пунктуації; Правопис і інтерпунктуацію лишають тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пунктуація — пунктуа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пунктуація — -ї, ж. 1》 Система розділових знаків. 2》 Система правил уживання на письмі розділових знаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пунктуація — (грам.) знакорозділ Словник чужослів Павло Штепа
  4. пунктуація — ПУНКТУА́ЦІЯ, ї, ж. Система правил уживання на письмі розділових знаків. Словник української мови у 20 томах
  5. пунктуація — пунктуа́ція (нім. Punktuation, від лат. punctum – крапка) 1. Система правил вживання на письмі розділових знаків. 2. Розставляння розділових знаків. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пунктуація — Пунктуа́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)