пунктуальний
ТО́ЧНИЙ (який суворо дотримується встановленого порядку, певних строків тощо), АКУРА́ТНИЙ, ПУНКТУА́ЛЬНИЙ. (Сусана:) Щастя? А що ви звете щастям? Адже ж ви поет, а поет повинен бути точним. І знати ціну словам (І. Кочерга); Я доволі акуратний і затримувати рукописів не буду (М. Коцюбинський); — Ви майже пунктуальні. Це добре, — милостиво привітав її господар, глянувши на годинник (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пунктуальний — пунктуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- пунктуальний — див. АКУРАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
- пунктуальний — -а, -е. Дуже точний, акуратний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пунктуальний — ПУНКТУА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже точний, акуратний. Поспішним кроком подалася [Целя] до пошти, боячись, щоб і так уже не зустріли її понурі погляди і закиди пунктуальної, як машина, пані Грозицької (І. Франко); На сани сіли всі, вся комуна. Словник української мови у 20 томах
- пунктуальний — Пунктуа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)