пунійці

пуні́йці

-ів, мн. (одн. пунієць, -ійця, ч.), іст.

Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у 9 ст. до н. е. фінікійцями.

Значення в інших словниках

1. пунійці — ПУНІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. пуні́єць, і́йця, ч.), іст. Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у IX ст. до н. е. фінікійцями. У краї Лібійськім Діє [вісник] по слову володаря, і залишають пунійці Давню свою неподатливість (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах