пунійці
ПУНІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. пуні́єць, і́йця, ч.), іст.
Римська назва населення Фінікії та міст Північної Африки, заснованих у IX ст. до н. е. фінікійцями.
У краї Лібійськім Діє [вісник] по слову володаря, і залишають пунійці Давню свою неподатливість (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)