пунічний

пуні́чний

-а, -е, іст.

Стос. до пунійців. Пунічні війни.

Пунічне письмо — різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в 9-2 ст. до н. е.

Значення в інших словниках

1. пунічний — пуні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пунічний — ПУНІ́ЧНИЙ, а, е, іст. Стос. до пунійців. Воєначальник древності карфагенець Ганібал, який неодноразово перемогав римські армії протягом Пунічної війни (ІІІ ст. до н.е.  Словник української мови у 20 томах