1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пунічний

пуні́чний

-а, -е, іст.

Стос. до пунійців. Пунічні війни.

Пунічне письмо — різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в 9-2 ст. до н. е.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пунічний — пуні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пунічний — ПУНІ́ЧНИЙ, а, е, іст. Стос. до пунійців. Воєначальник древності карфагенець Ганібал, який неодноразово перемогав римські армії протягом Пунічної війни (ІІІ ст. до н.е. Словник української мови у 20 томах