пунічний

пуні́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пунічний — -а, -е, іст. Стос. до пунійців. Пунічні війни. Пунічне письмо — різновид фінікійського буквеного письма, що функціонував у Карфагені в 9-2 ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пунічний — ПУНІ́ЧНИЙ, а, е, іст. Стос. до пунійців. Воєначальник древності карфагенець Ганібал, який неодноразово перемогав римські армії протягом Пунічної війни (ІІІ ст. до н.е. Словник української мови у 20 томах