пурх

виг.

1》 Звуконаслідування, яке означає шум від крил птаха, що злітає.

2》 Уживається як присудок за знач. пурхати, пурхнути.

Значення в інших словниках

1. пурх — пурх 1 вигук незмінювана словникова одиниця пурх 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пурх — ПУРХ, виг. 1. Звуконаслідування, яке передає шум від крил птаха при швидкому, прудкому злітанні. Чоловік зрадів, біжить у хату та до Марусі: – Голубко моя! А вона – пурх – і вилетіла голубкою в вікно (з казки); Раптом – пурх!...  Словник української мови у 20 томах
3. пурх — Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, — вона: пурх! Г. Барв. 352.  Словник української мови Грінченка