Великий тлумачний словник сучасної мови

пустодзвонний

пустодзво́нний

-а, -е, розм.

Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пустодзвонний — пустодзво́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пустодзвонний — ПУСТОДЗВО́ННИЙ, а, е, зневажл. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. У доробку Виргана даремно шукати .. пустодзвонних фраз чи риторики (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пустодзвонний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.  Словник синонімів української мови