пустунчик

пусту́нчик

-а, ч.

Пестл. до пустун.

Значення в інших словниках

1. пустунчик — пусту́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пустунчик — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
3. пустунчик — ПУСТУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пусту́н. – Нема чого йти додому, – думав пустунчик, – отець, напевно, уб'є на смерть (С. Ковалів); [Пріська:] Змалечку він у мене пустунчик був (С. Васильченко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах