пустунчик

пусту́нчик

-а, ч.

Пестл. до пустун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустунчик — пусту́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пустунчик — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  3. пустунчик — ПУСТУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пусту́н. – Нема чого йти додому, – думав пустунчик, – отець, напевно, уб'є на смерть (С. Ковалів); [Пріська:] Змалечку він у мене пустунчик був (С. Васильченко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах