пустунчик
пусту́нчик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустунчик — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
- пустунчик — -а, ч. Пестл. до пустун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустунчик — ПУСТУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пусту́н. – Нема чого йти додому, – думав пустунчик, – отець, напевно, уб'є на смерть (С. Ковалів); [Пріська:] Змалечку він у мене пустунчик був (С. Васильченко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах