1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пустун

пусту́н

-а, ч.

Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів.

|| Легковажна, нерозважлива людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустун — (той, хто любить пустувати, поблажливо) бешкетник, шибеник, шалапут, халамидник. Словник синонімів Полюги
  2. пустун — пусту́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пустун — Жирун, збитошник, с. БЕШКЕТНИК, шибеник, паливода; пустій. Словник синонімів Караванського
  4. пустун — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  5. пустун — ПУСТУ́Н, а́, ч. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. – Прийде на тебе школа! – було кричить наймичка, розсердившись на пустуна-хлопця (І. Нечуй-Левицький); В класі нависла важка тиша. Словник української мови у 20 томах
  6. пустун — ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК (ЗБИТОШНИК) розм., ШИ́БЕНИК розм., ЖИРУ́Н розм., ПОСТРИБУ́Н розм., ШАЛАПУ́Т розм., ШАЛАПУ́ТНИК розм., ШКО́ДА розм., ХАЛАМИ́ДНИК розм., ПАЛИ́ВОДА підсил. розм., ПАЛИ́СВІТ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. пустун — Пусту́н, -на́ м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у. Словник української мови Грінченка