путо
пу́то
-а, с. (мн. пута, пут).
1》 Ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу).
2》 Кайдани, ремені, мотуззя, якими зв'язують руки та ноги людини, щоб позбавити її свободи рухів.
|| чого, які, перен. Те, що зв'язує, сковує, позбавляє свободи людину, суспільство і т. ін.
Пута Гіменея жарт. — подружні відносини.
3》 Нижня частина ноги коня між щіткою та копитом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови