Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
путчист —
путчи́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
путчист —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
путчист —
ПУТЧИ́СТ, а, ч. Учасник, прихильник путчу.
Словник української мови у 20 томах
путчист —
ЗАКОЛО́ТНИК (учасник заколоту), БУНТІВНИ́К, БУНТА́Р, ПУТЧИ́СТ. Понад сто п'ятдесят заколотників було розстріляно (О. Гончар); — Ще вчора я був солдат регулярної німецької армії, — сьогодні я вже державний злочинець, бунтівник (П.
Словник синонімів української мови