пуховик

пухови́к

-а, ч.

1》 Перина, набита пухом (у 1 знач.).

2》 Пташеня, яке ще не піднялося на крило.

3》 Різновид зимового верхнього одягу.

Значення в інших словниках

1. пуховик — пухови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуховик — ПУХОВИ́К, а́, ч. 1. Перина, набита пухом (у 1 знач.). Хто в світі не знавав Напасти [напасті]? Якби знаття, де впасти – То б пуховик послав (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. пуховик — I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А.  Словник синонімів української мови