Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
піаніст —
піані́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
піаніст —
[п'іан’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
піаніст —
ПІАНІ́СТ, а, ч. Музикант, який грає на фортепіано. Ввечері того дня відбувався концерт славного піаніста Гр-да, на котрім була і Аглая-Феліцітас (О. Кобилянська); [Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (О. Корнійчук).
Словник української мови у 20 томах
піаніст —
ПІАНІ́СТ, а, ч. Музикант, який грає на фортепіано. Ввечері того дня відбувався концерт славного піаніста Гр-да, на котрім була і Аглая-Феліцітас (Коб., III, 1956, 323); [Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Корн., І, 1955, 99).
Словник української мови в 11 томах