півбіди —
ПІВБІДИ́, невідм., ж. Не дуже велика, поправна біда. Це не біда, а лише півбіди; // у знач. пред. Враз чути крик... Біжать хлоп'ята-діти, То – пастушки... Їм спека півбіди! (Б.
Словник української мови у 20 томах
півбіди —
ПІВБІДИ́, невідм., ж. Не дуже велика, стерпна або поправна біда. Це не біда, а лише півбіди; // у знач. присудк. сл. Враз чути крик… Біжать хлоп’ята-діти, То — пастушки… Їм спека півбіди! (Гр.
Словник української мови в 11 томах