півень

пі́вень

-вня, ч.

1》 Свійський птах із червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки.

|| Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха.

|| Самець деяких інших птахів ряду курячих.

Червоний півень — пожежа.

2》 перен., розм. Про задерикувату й запальну людину.

Морський півень — риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила.

Значення в інших словниках

1. півень — діал.: когут, кокош, (кастрований) каплун.  Словник синонімів Полюги
2. Півень — Пі́вень прізвище  Орфографічний словник української мови
3. півень — Когут, кокош, (кастрований) каплун, з. кур; (на даху) флюгер; (хто) ЗАДЕРІЙ; півник.  Словник синонімів Караванського
4. півень — Будимир (у загадці), когут, когутик, кокош, кокошик, петя, петька, півник, півничок  Словник синонімів Вусика
5. півень — [п’івеин'] п'іўн'а, ор. п'іўнеим, м. (на) п'іўн'і/п'іўнеив'і, мн. п'іўні, п'іўніў два п'іўн'і  Орфоепічний словник української мови
6. півень — ПІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
7. півень — Без півня оселя глуха. Півень є ознакою життя в хаті. Півня на заріз несуть, а він каже: „кукуріку”. Про того, хто навіть під час великої небезпеки не змінює своїх звичок. Так півень піє, як уміє. Робить таку як вміє. Без півня хата глуха.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. півень — Вня, ч., див. пєтух.  Словник сучасного українського сленгу
9. півень — (-вня) ч. 1. мол. Панківська зачіска. ПСУМС, 52. 2. крим., мол. Пасивний гомосексуаліст. Ну, а що таке півень — пояснювати не треба: це й на волі знають — чоловік з нестандартною сексуальною орієнтацією (А. Кудін, Як вижити у в'язниці); — <...  Словник жарґонної лексики української мови
10. півень — до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук). до (пе́рших) пі́внів. Близько до півночі.  Фразеологічний словник української мови
11. півень — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика).  Словник синонімів української мови
12. півень — Пі́вень, пі́вня, -вневі; пі́вні, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. півень — ПІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Мирний, І...  Словник української мови в 11 томах
14. півень — Пі́вень, -вня м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ.  Словник української мови Грінченка