півень
ПІ́ВЕНЬ, вня, ч.
1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки.
Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний);
– Ку-ку-ріку! Ку-ку-ріку! – кричить голосно й завзято півень (М. Хвильовий);
В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшені півні (М. Коцюбинський);
Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (П. Козланюк);
// Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха.
Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш);
// Самець деяких інших птахів ряду курячих.
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну людину.
Всі для нас народи рівні – і великі і малі. Не деріть ви горла, півні, щоб десь клюнуть на землі (П. Тичина).
△ (1) Морськи́й пі́вень – риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила.
Звучання у риб і морських тварин завжди має певне призначення. Під час нересту сильний шум здіймають морські півні, морські крокодили (з наук.-попул. літ.);
Заблищали [в сітці] морські півні з червоними перами (І. Нечуй-Левицький).
◇ (2) До дру́гих пі́внів – за північ, до середини ночі.
Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк);
Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук);
(3) До [пе́рших] пі́внів – близько до півночі.
Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко);
Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах);
Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд);
Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку.., вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, – “закурацій”, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник);
(4) До тре́тіх пі́внів – до ранку, до світанку.
За вечерею ми [члени делегації] засиділися, як то кажуть, до третіх півнів, потім усім товариством поїхали в аеропорт і в літак сіли, не спавши (П. Козланюк);
Пізніми вечорами хлопець сідав за книги.., і він до третіх півнів просиджував над такими книгами (М. Стельмах);
Якщо ж, бувало, засиджувались [дівчата й хлопці] аж до третіх півнів, то це були досвітки (О. Воропай);
(5) Дру́гі пі́вні співа́ють / проспіва́ли – уживається для позначення нічного часу (в межах третьої години), протягомякого вдруге за ніч співають півні; дуже пізно.
Розходитись стали мужики уже перед світом – проспівали другі півні (А. Головко);
(6) З [пе́ршими] пі́внями – надзвичайно рано, відразу після півночі.
Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський);
– Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі – з першими півнями (Г. Гайворонська);
(7) З тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні – надзвичайно рано, вдосвіта.
Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник);
Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні, – Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..);
Тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет.
Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко);
(8) Із тре́тіми пі́внями – із світанком.
Вранці він схоплювався разом із третіми півнями, приходив до матері.., скаржився, що йому марилося вночі, ніби щось плакало під хатою (Григорій Тютюнник);
(9) Пі́вень убрі́д перехо́дить – дуже мілко.
Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (М. Руденко);
(10) Пі́сля дру́гих пі́внів – перед світанком.
Кухти не спали, будучи стурбованими раптовим зникненням напівродича. Христя вже кілька разів до хвіртки виходила .. Після других півнів – знову до хвіртки прийшла (А. Іщук);
Заснув під ранок, уже після других півнів (Василь Шевчук);
(11) Пі́сля тре́тіх пі́внів – на світанку.
Не міг заснути Гнат. Після третіх півнів, скрадаючись, він бережно відчинив хатні й сінешні двері, вийшов з хати (М. Стельмах);
Пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вника (пі́вня) див. пуска́ти;
Пусти́ти / пуска́ти черво́ного пі́вня див. пуска́ти;
Ходи́ти пі́внем див. ходи́ти;
(12) Черво́ний (рідко вогня́ни́й) пі́вень – пожежа.
Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик);
– Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян);
– Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? – розгадували деякі дядьки. – Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах);
Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (з газ.);
(13) Як пі́вень розмальо́ваний – погано, без смаку, строкато вдягнений.
– Чого це ти сьогодні вирядився як півень розмальований (з усн. мови);
Ішов по вулиці хлопець. Як півень розмальований (Сл. В. Ужченка);
(14) Як ті́льки пі́вні закукурі́кають – дуже рано, на світанку.
Суворов ніколи не ходив окремо від війська, завжди разом з солдатами спав. Своїм командирам приказував: – Війська піднімать, тільки-но півні закукурікають! (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)