півень

ПІ́ВЕНЬ, вня, ч.

1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки.

Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний);

– Ку-ку-ріку! Ку-ку-ріку! – кричить голосно й завзято півень (М. Хвильовий);

В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник);

* У порівн. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшені півні (М. Коцюбинський);

Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (П. Козланюк);

// Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха.

Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш);

// Самець деяких інших птахів ряду курячих.

2. перен., розм. Про задерикувату й запальну людину.

Всі для нас народи рівні – і великі і малі. Не деріть ви горла, півні, щоб десь клюнуть на землі (П. Тичина).

△ (1) Морськи́й пі́вень – риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила.

Звучання у риб і морських тварин завжди має певне призначення. Під час нересту сильний шум здіймають морські півні, морські крокодили (з наук.-попул. літ.);

Заблищали [в сітці] морські півні з червоними перами (І. Нечуй-Левицький).

◇ (2) До дру́гих пі́внів – за північ, до середини ночі.

Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк);

Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук);

(3) До [пе́рших] пі́внів – близько до півночі.

Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко);

Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах);

Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд);

Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку.., вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, – “закурацій”, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник);

(4) До тре́тіх пі́внів – до ранку, до світанку.

За вечерею ми [члени делегації] засиділися, як то кажуть, до третіх півнів, потім усім товариством поїхали в аеропорт і в літак сіли, не спавши (П. Козланюк);

Пізніми вечорами хлопець сідав за книги.., і він до третіх півнів просиджував над такими книгами (М. Стельмах);

Якщо ж, бувало, засиджувались [дівчата й хлопці] аж до третіх півнів, то це були досвітки (О. Воропай);

(5) Дру́гі пі́вні співа́ють / проспіва́ли – уживається для позначення нічного часу (в межах третьої години), протягомякого вдруге за ніч співають півні; дуже пізно.

Розходитись стали мужики уже перед світом – проспівали другі півні (А. Головко);

(6) З [пе́ршими] пі́внями – надзвичайно рано, відразу після півночі.

Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський);

– Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі – з першими півнями (Г. Гайворонська);

(7) З тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні – надзвичайно рано, вдосвіта.

Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник);

Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні, – Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..);

Тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет.

Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко);

(8) Із тре́тіми пі́внями – із світанком.

Вранці він схоплювався разом із третіми півнями, приходив до матері.., скаржився, що йому марилося вночі, ніби щось плакало під хатою (Григорій Тютюнник);

(9) Пі́вень убрі́д перехо́дить – дуже мілко.

Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (М. Руденко);

(10) Пі́сля дру́гих пі́внів – перед світанком.

Кухти не спали, будучи стурбованими раптовим зникненням напівродича. Христя вже кілька разів до хвіртки виходила .. Після других півнів – знову до хвіртки прийшла (А. Іщук);

Заснув під ранок, уже після других півнів (Василь Шевчук);

(11) Пі́сля тре́тіх пі́внів – на світанку.

Не міг заснути Гнат. Після третіх півнів, скрадаючись, він бережно відчинив хатні й сінешні двері, вийшов з хати (М. Стельмах);

Пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вника (пі́вня) див. пуска́ти;

Пусти́ти / пуска́ти черво́ного пі́вня див. пуска́ти;

Ходи́ти пі́внем див. ходи́ти;

(12) Черво́ний (рідко вогня́ни́й) пі́вень – пожежа.

Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик);

– Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян);

– Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? – розгадували деякі дядьки. – Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах);

Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (з газ.);

(13) Як пі́вень розмальо́ваний – погано, без смаку, строкато вдягнений.

– Чого це ти сьогодні вирядився як півень розмальований (з усн. мови);

Ішов по вулиці хлопець. Як півень розмальований (Сл. В. Ужченка);

(14) Як ті́льки пі́вні закукурі́кають – дуже рано, на світанку.

Суворов ніколи не ходив окремо від війська, завжди разом з солдатами спав. Своїм командирам приказував: – Війська піднімать, тільки-но півні закукурікають! (з легенди).