півень
ПІ́ВЕНЬ, вня, ч.
1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки.
Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Мирний, І, 1954, 50);
В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Тют., Вир, 1964, 157);
*У порівн. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз’юшені півні (Коцюб., І, 1955, 374);
Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Козл., Пов. і опов., 1949, 32);
// Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха.
Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш, Вибр., 1969, 12);
// Самець деяких інших птахів ряду курячих.
До дру́гих (тре́тіх) пі́внів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
Яремченко заночував у Біляєва. Говорили довго, геть-геть запівніч, до других півнів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 13);
— На добраніч, — сказав учитель і пішов до дверей. — Та не засиджуйтесь до третіх півнів. Завтра на роботу (Кучер, Трудна любов, 1960, 347);
До (пе́рших) пі́внів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
Перший раз засиділись хлопці до півнів (Вас., Вибр., 1954, 111);
Докія прокидається до перших півнів (Стельмах, II, 1962, 393);
Іти́ (ходи́ти, виступа́ти і т. ін.) пі́внем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
Зовні Микола Васильович весь помолодів, ходив півнем у «піджачку наопашки» (Рудь, Гомін.., 1959, 82);
Пе́рші (дру́гі, тре́ті) пі́вні (співа́ють, проспіва́ли) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
Півні заспівали по селі. — Та вже пізненько! — промовили обоє разом. — Се вже перші півні співають (Вовчок, І, 1955, 150);
Поснули пізно, коли по всій Троянівці співали перші півні (Тют., Вир, 1964, 170);
Розходитись стали мужики уже перед світом — проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230);
Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1951, 3);
Пі́вень убрі́д перехо́дить (перехо́див) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і т. ін.).
Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (Руд., Остання шабля, 1959, 127);
Пуска́ти (пусти́ти, лови́ти, злови́ти) пі́вня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
Як переживав [Келембет] боляче, коли вони не так вели, коли фальшива нота вислизала з їхньої горлянки, коли співак «пускав півня» чи заводив упоперек (Ю. Янов., ІІ, 1954, 97);
Пуска́ти (пусти́ти) [черво́ного] пі́вня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
— Пан одніме, Чіпко: ..Не одбере він… ні! Хай тільки одбере [діда]… Я йому такого пущу півня!.. — грізно каже Чіпка (Мирний, І, 1949, 158);
Після дев’ятсот п’ятого року селяни майже кожного літа після жнив пробували пускати панові червоного півня (Сміл., Сад, 1952, 172);
Співа́ти (заспіва́ти, запі́яти і т. ін.) пі́внем — наслідувати, удавати спів півня.
[Семен:] Щось неначе лежить? ..Що воно таке? (Іван співа півнем). Справді, чи не відьма? (Кроп., І, 1958, 92);
Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! — запіяла півнем, і треба було голову втяти (Коцюб., І, 1955, 58);
Черво́ний пі́вень — пожежа.
Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 53).
2. перен., розм. Про задерикувату й запальну людину.
Всі для нас народи рівні — і великі і малі. Не деріть ви горла, півні, щоб десь клюнуть на землі (Тич., II, 1957, 301).
∆ Морськи́й пі́вень — риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила.
Звучання у риб і морських тварин завжди має певне призначення. Під час нересту сильний шум здіймають морські півні, морські крокодили (Наука.., 10, 1962, 40);
Заблищали [в сітці] морські півні з червоними перами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 228).
Значення в інших словниках
- півень — діал.: когут, кокош, (кастрований) каплун. Словник синонімів Полюги
- Півень — Пі́вень прізвище Орфографічний словник української мови
- півень — Когут, кокош, (кастрований) каплун, з. кур; (на даху) флюгер; (хто) ЗАДЕРІЙ; півник. Словник синонімів Караванського
- півень — Будимир (у загадці), когут, когутик, кокош, кокошик, петя, петька, півник, півничок Словник синонімів Вусика
- півень — [п’івеин'] п'іўн'а, ор. п'іўнеим, м. (на) п'іўн'і/п'іўнеив'і, мн. п'іўні, п'іўніў два п'іўн'і Орфоепічний словник української мови
- півень — -вня, ч. 1》 Свійський птах із червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. || Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. || Самець деяких інших птахів ряду курячих. Червоний півень — пожежа. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півень — ПІ́ВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- півень — Без півня оселя глуха. Півень є ознакою життя в хаті. Півня на заріз несуть, а він каже: „кукуріку”. Про того, хто навіть під час великої небезпеки не змінює своїх звичок. Так півень піє, як уміє. Робить таку як вміє. Без півня хата глуха. Приповідки або українсько-народня філософія
- півень — Вня, ч., див. пєтух. Словник сучасного українського сленгу
- півень — (-вня) ч. 1. мол. Панківська зачіска. ПСУМС, 52. 2. крим., мол. Пасивний гомосексуаліст. Ну, а що таке півень — пояснювати не треба: це й на волі знають — чоловік з нестандартною сексуальною орієнтацією (А. Кудін, Як вижити у в'язниці); — <... Словник жарґонної лексики української мови
- півень — до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук). до (пе́рших) пі́внів. Близько до півночі. Фразеологічний словник української мови
- півень — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика). Словник синонімів української мови
- півень — Пі́вень, пі́вня, -вневі; пі́вні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- півень — Пі́вень, -вня м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ. Словник української мови Грінченка