підбитий
підби́тий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити.
2》 у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін.
|| Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини).
3》 у знач. прикм. Стомлений від довгого ходіння, довгої їзди в сідлі і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. ноги. Утомлений, натруджений довгим ходінням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови