підбитий
підби́тий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити.
2》 у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін.
|| Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини).
3》 у знач. прикм. Стомлений від довгого ходіння, довгої їзди в сідлі і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. ноги. Утомлений, натруджений довгим ходінням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбитий — підби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (М. Словник української мови у 20 томах
- підбитий — підби́тий (підши́тий) ві́тром. Старий, виношений, благенький (про одяг). Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Фразеологічний словник української мови
- підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах