підбитий

підби́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити.

2》 у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін.

|| Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини).

3》 у знач. прикм. Стомлений від довгого ходіння, довгої їзди в сідлі і т. ін.

|| у сполуч. зі сл. ноги. Утомлений, натруджений довгим ходінням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбитий — підби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (М. Словник української мови у 20 томах
  3. підбитий — підби́тий (підши́тий) ві́тром. Старий, виношений, благенький (про одяг). Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Фразеологічний словник української мови
  4. підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах