підбитий

ПІДБИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підби́ти.

В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (М. Чабанівський);

Шептицький був у чорній рясі, з чорним капюшоном, підбитим білим шовком (Ю. Смолич);

Влітку чоловіки [гуцули] носили капелюхи (крисані), підбиті баранячим хутром (з наук. літ.);

Всі більші берези були підбиті господарниками і щедро розлилися солодким соком, який з задоволенням вживали всі партизани (Ю. Збанацький);

Старий газетяр .. ішов туди, де стояв, як лелека, підбитий бурею дуб (М. Хвильовий);

Юрко пробував захищатися, та, підбитий колодою по ногах, упав під ноги зрадникам (Іван Ле);

На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав (О. Олесь);

Уже плоскодонка, підбита хвилею, ворухнулася, зітхнула і попливла (М. Стельмах);

* Образно. А розумне ваше слово Брехнею підбите (Т. Шевченко);

[Анна:] Я знаю! Ви надіялись на те, чигаючи у засідках на мене, що ганьбою підбита, я з одчаю до рук вам попаду, як легка здобич? (Леся Українка);

Люди такі затуркані, підбиті страхом. Кожен, хто в сурдуті, для них уже – тривога і небезпека (Василь Шевчук).

2. у знач. прикм. Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін.

Падав [сокіл] каменем за підбитою подружницею життя (О. Ільченко);

Помітив Давид підбите око в братухи. – Де це ти нагуляв собі? (А. Головко);

// Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини).

Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців (О. Гончар);

Не минуло хвилини, як іще два танки горіли, а один на підбитій гусениці – як повернув сюди боком, так і захряс (А. Головко).

3. у знач. прикм. Стомлений від довгого ходіння, довгої їзди в сідлі і т. ін.

Йшов підбитий, обдертий і я Із Карпат у поліські бори (П. Воронько);

// у сполуч. зі сл. ноги. Утомлений, натруджений довгим ходінням.

Я міг би йти і вночі, коли б не втомлені й підбиті ноги (Л. Смілянський);

Хворі, голодні, виснажені, з підбитими й набряклими ногами, вони [полонені] не могли йти. Але вони мусили йти (І. Багряний).

◇ (1) Підби́тий (підши́тий) ві́тром – старий, виношений, благенький (про одяг).

Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого – вітром підбите пальтишко (Ю. Смолич);

О, скільки гіркоти в псевдонімі [Кузьма Бездомний] отім, Редакторе з бензинної [бензинової] колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий (Р. Братунь);

(2) Ри́б'ячим пу́хом підби́тий, ірон. – який не тримає тепла, погано гріє; старий, виношений (про одяг).

Де ті кожухи? Усі в шинельках, риб'ячим пухом підбитих (А. Хорунжий).