підбитий

підби́тий (підши́тий) ві́тром. Старий, виношений, благенький (про одяг). Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Смолич); О, скільки гіркоти в псевдонімі (Кузьма Бездомний) отім, Редакторе з бензинної колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий (Р. Братунь).

ри́б’ячим пу́хом підби́тий, ірон. Який не тримає тепла, погано гріє; старий, виношений (про одяг). Де ті кожухи? Усі в шинельках, риб’ячим пухом підбитих (А. Хорунжий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбитий — підби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підбитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити. 2》 у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін. || Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини). 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підбитий — ПІДБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підби́ти. В гострій шапці, в грубих повстяних штанях, у широченних черевиках, підбитих червоною автомобільною шиною.., Петру нагадував опудало (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах