піддакувати

підда́кувати

-ую, -уєш, недок., піддакнути, -ну, -неш, док., розм.

Те саме, що підтакувати 1).

Значення в інших словниках

1. піддакувати — підда́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піддакувати — див. лестити  Словник синонімів Вусика
3. піддакувати — Такати, такнути, затакувати, затакати, потакувати, потакати, притакувати, притакати, агакати, агакнути, агекати, агекнути, угукати, угукнути  Словник чужослів Павло Штепа
4. піддакувати — ПІДДА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДА́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що підта́кувати 1. – Не можна ж так народ оставити... Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете...  Словник української мови у 20 томах
5. піддакувати — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
6. піддакувати — ПІДДА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДА́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що підта́кувати 1. — Не можна ж так народ оставити… Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете...  Словник української мови в 11 томах