підйомник

підйо́мник

-а, ч., тех.

Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт.

Значення в інших словниках

1. підйомник — підйо́мник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підйомник — ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору.  Словник української мови у 20 томах
3. підйомник — ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача.  Словник синонімів української мови
4. підйомник — ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору.  Словник української мови в 11 томах