підйомник
ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт.
Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (Ле, Міжгір’я, 1953, 282);
Крім копра, була встановлена також потужніша підйомна машина з трьома електромоторами, споруджено нове приміщення для підйомника (Гур., Наша молодість, 1949, 214);
Підйом і опускання вантажу здійснюється підйомником, яким обладнана кожна вагонетка [підвісної дороги] (Механ. і електриф.., 1953, 468).
Словник української мови (СУМ-11)