1. Словник української мови в 11 томах

підйомник

ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт.

Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (Ле, Міжгір’я, 1953, 282);

Крім копра, була встановлена також потужніша підйомна машина з трьома електромоторами, споруджено нове приміщення для підйомника (Гур., Наша молодість, 1949, 214);

Підйом і опускання вантажу здійснюється підйомником, яким обладнана кожна вагонетка [підвісної дороги] (Механ. і електриф.., 1953, 468).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підйомник — підйо́мник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підйомник — -а, ч., тех. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підйомник — ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Словник української мови у 20 томах
  4. підйомник — ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача. Словник синонімів української мови