підйомник
ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн.
Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт.
Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (Іван Ле);
Крім копра, була встановлена також потужніша підйомна машина з трьома електромоторами, споруджено нове приміщення для підйомника (О. Гуреїв);
Підйом і опускання вантажу здійснюється підйомником, яким обладнана кожна вагонетка [підвісної дороги] (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підйомник — підйо́мник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підйомник — -а, ч., тех. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підйомник — ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача. Словник синонімів української мови
- підйомник — ПІДЙО́МНИК, а, ч., техн. Споруда для вертикального переміщення людей або вантажів; ліфт. Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Словник української мови в 11 томах