Великий тлумачний словник сучасної мови

підкуватися

підкува́тися

див. підковуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підкуватися — підкува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підкуватися — ПІДКУВА́ТИСЯ див. підко́вуватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкуватися — підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри. Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. (Вітровий:) Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор .. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук).  Фразеологічний словник української мови
  4. підкуватися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
  5. підкуватися — ПІДКУВА́ТИСЯ див. підко́вуватися.  Словник української мови в 11 томах