Значення в інших словниках
-
підкувати —
підкува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підкувати —
ПІДКУВА́ТИ див. підко́вувати.
Словник української мови у 20 томах
-
підкувати —
підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого. 1. Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр.. присл..). 2. Карати за які-небудь вчинки. — Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем.
Фразеологічний словник української мови
-
підкувати —
ПІДКО́ВУВАТИ (коня), КУВА́ТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: підкува́ти. — В ковальській справі до тебе прийшов. Може б, мені коня підкував (Д. Бедзик); Привів коня кувати, коли кузня згоріла! (прислів'я); Хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок).
Словник синонімів української мови
-
підкувати —
Підкува́ти, див. підко́вувати
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підкувати —
ПІДКУВА́ТИ див. підко́вувати.
Словник української мови в 11 томах
-
підкувати —
Підкувати см. підковувати.
Словник української мови Грінченка