підкувати

Значення в інших словниках

1. підкувати — підкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підкувати — ПІДКУВА́ТИ див. підко́вувати. Словник української мови у 20 томах
3. підкувати — підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого. 1. Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр.. присл..). 2. Карати за які-небудь вчинки. — Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем. Фразеологічний словник української мови
4. підкувати — ПІДКО́ВУВАТИ (коня), КУВА́ТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: підкува́ти. — В ковальській справі до тебе прийшов. Може б, мені коня підкував (Д. Бедзик); Привів коня кувати, коли кузня згоріла! (прислів'я); Хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
5. підкувати — Підкува́ти, див. підко́вувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підкувати — ПІДКУВА́ТИ див. підко́вувати. Словник української мови в 11 томах
7. підкувати — Підкувати см. підковувати. Словник української мови Грінченка