Великий тлумачний словник сучасної мови

підлесливий

підле́сливий

-а, -е.

Схильний підлещуватися до кого-небудь.

|| Який містить лестощі, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.).

|| у знач. ім. підлесливий, -вого, ч. Людина, схильна до лестощів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підлесливий — підле́сливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підлесливий — Улесливий, облесливий, підлесний, ЛЕСТИВИЙ; (голос) підлазистий.  Словник синонімів Караванського
  3. підлесливий — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
  4. підлесливий — ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Схильний підлещуватися до кого-небудь. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (І. Нечуй-Левицький); Письменник [І.  Словник української мови у 20 томах
  5. підлесливий — УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  6. підлесливий — Підле́сливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підлесливий — ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Схильний підлещуватися до кого-небудь. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (Н.-Лев., III, 1956, 288); Письменник [І.  Словник української мови в 11 томах
  8. підлесливий — Підлесливий, -а, -е Льстивый. Левиц. Пов. 309.  Словник української мови Грінченка