підліт

підлі́т

-льоту, ч.

Дія за знач. підлетіти, підлітати.

Значення в інших словниках

1. підліт — підлі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підліт — [п'ід(')л’іт] -л'оту, м. (на) -л'от'і  Орфоепічний словник української мови
3. підліт — ПІДЛІ́Т, льо́ту, ч. Дія за знач. підлеті́ти, підліта́ти. При підльоті до Місяця почались операції по підготовці станції [“Луна-9”] до посадки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. підліт — ПІДЛІ́Т, льо́ту, ч. Дія за знач. підлеті́ти, підліта́ти. При підльоті до Місяця почались операції по підготовці станції [«Луна-9»] до посадки (Рад. Укр., 8.ІІ 1966, 3).  Словник української мови в 11 томах